Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Справа № 920/1163/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.10.13

у справі№920/1163/13господарського судуСумської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж"доКомунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"провизнання додаткової угоди до договору укладеноюза участю представників від:позивачаКашира Л.О. (дов. від 11.11.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" звернулося до Сумської області з позовом про визнання укладеним Додаткової угоди № 8 від 22.03.13 з Додатком №3.1 до Договору про постачання електричної енергії № 515 від 20.06.03 в запропонованій редакції позивача, тобто доповнивши Додаток № 3.1 "Перелік та дані по комерційних засобах обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" до Договору Приміткою 2: "у випадку зупинки ТЕЦ та переключення до мереж ПАТ "Сумиобленерго", споживач проводить розрахунки за використану електроенергію по 2 класу напруги".

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.08.13 (суддя Соп'яненко О.Ю.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Камишевої Л.М., суддів: Медуниці О.Є., Шепітько І.І.), в задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність позовних вимог. Судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності підстав для зміни спірного договору.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування доводів скарги, зазначає, що відповідач отримує електричну енергію через технологічні електричні мережі ТЕЦ. ТЕЦ у випадку зупинення є основним споживачем електричної енергії, а відповідач - субспоживачем. Вказує, що розрахунки за електричну енергію, яку відповідач отримує на час зупинки ТЕЦ технологічними електричними мережами ТОВ Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" від постачальника за регульованим тарифом ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткінський РЕМ" в точці продажу, нижче 27,5 кВ, ступінь напруги якої належить до 2 класу споживачів електричної енергії, повинні проводитись за роздрібним тарифом для 2 класу напруги.

20.06.03 між ВАТ "Сумиобленерго", правонаступником якого є ПАТ "Сумиобленерго" в особі начальника Шосткинського районного відділення "Енергозбут" (Постачальник), та Державним підприємством комунальної власності "Виробниче управління водоканалізаційного господарства", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (Споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 515.

Згідно з розділу 1 цього договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми, якого інакше регулюють умови цього договору, сторони зобов'язуються куруватися цим актом законодавства та внести зміни до цього договору. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

01.02.10 прийнято постанову НКРЕ України № 93, якою відновлено дію постанови НКРЕ України № 1052 від 13.08.98 "Про затвердження Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги" ( далі - Порядок).

Відповідно до цього Порядку, споживачі електричної енергії розподіляються на 2 класи.

Підпунктом 3.1. даного Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють

електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт./год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку (підпункт 3.2 Порядку).

Клас субспоживача визначається:

1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу

незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем;

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ( пункт 5 Порядку).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є приєднаним до шин електростанції - ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", відноситься до першого класу напруги та отримує електричну енергію в таких точках продажу:

1. Шосткинська ТЕЦ ГРУ - 6 кВ ком. 58 Насосна № З Л-2;

2. Шосткинська ТЕЦ ГРУ - 6 кВ ком. 12 Очисні споруди Л - 1;

3. Шосткинська ТЕЦ ГРУ - 6 кВ ком. 28 Очисні споруди Л-2.

18.02.11 між ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" та ВАТ "Сумиобленерго" (позивач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 55СВ/1802/2, відповідно до якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

26.03.13 позивач направив відповідачу пропозицію щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії, посилаючись на те, що відповідач отримує електричну енергію через технологічні електричні мережі ТЕЦ; у випадку зупинки ТЕЦ, ТОВ ШП "Харківенергоремонт" стає споживачем та купує електричну енергію у відповідності до договору про постачання електричної енергії № 881 від 18.07.06 на власні потреби, тобто у постачальника електричної енергії - ПАТ "Сумиобленерго", у випадку зупинки, ТЕЦ є основним споживачем електричної енергії, а, відповідно, відповідач - споживачем; для визначення класу субспоживача застосовується підпункт 2 пункту 5 Порядку визначення класів споживача.

Відмовляючи в позові, суди послалися на те, що пунктом 4 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору № 515) передбачено, що споживачі, які приєднані до шин електростанцій, а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВт і вище, належать до споживачів 1 класу, незалежно від ступенів напруги на межі балансового розподілу. Слід зазначити, що таке положення залишилося без змін і в чинній редакції цього Порядку ( пункт 2 підпункту 3.1. пункту 3).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як правомірно встановлено судами, позивачем не доведено наявності вищевказаних обставин для зміни договору (шляхом укладення до нього додаткової угоди в судовому порядку).

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.13 у справі №920/1163/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій